COCAIN Боливия Курчалой

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

О, привет, дружище! Рад видеть тебя. Я тут решил рассказать тебе совершенно невероятную и реально жизненную историю про то, как я купил кокаин и занимался чемпионским паркуром.

Дело было так. И вот однажды, гуляя по уличкам моего района, мне попался тип, который предложил мне варик - кокаин. Я, конечно же, не смог устоять перед таким искушением и решил попробовать этот порошок.

Спустя некоторое время после первой закладки кокаина, я ощутил невероятный прилив энергии и адреналина. Я начал ощущать себя настоящим супергероем, покоряющим каждый уголок города. И вот тогда чемпионский паркур в моей жизни стал чем-то невероятным!

Вспоминаю этот период своей жизни с теплотой и ностальгией. Мои друзья и я проводили дни и ночи, выполняя невероятные трюки среди железных конструкций и высоких зданий. Мы старались вдохнуть в каждый трюк кусочек души, чтобы достичь максимального кайфа.

Да, конечно, во время этих безумных прыжков и удачных трюков, я не мог обойтись без помощи своей верной подруги ЛСД (ЛСД 25). Эта кислота позволяла мне видеть мир в совсем других красках. В такие моменты я ощущал себя волшебником, управляющим окружающей реальностью.

Но, конечно же, вся эта безбашенная жиза была не без опасности. Даже с применением ЛСД, мы все равно сталкивались с опасными ситуациями. Иногда наши трюки шли не так, как задумано, и вот уже ты сидишь на краю крыши, держась за последний шанс не свалиться вниз. Однако, ощущение свободы и адреналина перевешивало все страхи и риски.

Каждый день я с нетерпением ждал новых приключений и новых трюков. И, как только я почувствовал, что мое тело уже не в силах продолжать подобное безумие, на помощь приходил морфий. Ну что тут сказать, "топтушки" - это весчь! Этот мощный наркотик позволял мне расслабиться и отдохнуть после тяжелых тренировок и безумных прыжков.

Итак, вот тебе история о том, как я купил кокаин и занимался чемпионским паркуром. Вспоминая эти времена, мне становится грустно, что все это уже прошло. Но, дружище, хочу напомнить тебе - не попадайся в такую же ловушку! Смысл жизни не в поиске экстремальных ощущений, а в позитивных эмоциях и долгосрочных целях.